Що робити бізнесу, щоб не порушувати закон “про державну мову”

З 16 січня 2021 року в Україні набуде чинності Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі – Закон). Він торкнеться практично всіх сфер суспільного життя, у тому числі бізнесу. Використання державної мови стане обов'язковою умовою провадження будь-якої підприємницької діяльності. При цьому на особисте спілкування та релігійні обряди норми Закону не поширюються.

Підпишіться на нас у Facebook, Telegram, Twitter або Instagramщоб нічого не пропустити!

У глобальному сенсі новий законодавчий акт диктує серйозні зміни правил гри для представників усіх секторів сфери господарювання, громадського самоврядування та політикуму.

Але готовність №1 зараз насамперед у тих, хто працює у сфері обслуговування споживачів. Тут українізацію необхідно здійснити протягом 18 місяців з дня набрання чинності Законом. Крім того, представників малого та середнього бізнесу цікавить, чи торкнеться Закон веб-сайтів, email- та SMS-розсилок.

Обов'язкове використання української мови

У зв'язку з новими вимогами законодавства власникам бізнесу доведеться скоригувати декілька основних аспектів діяльності, пов'язаних із:

• документообігом;
• забезпеченням трудових відносин;
• спілкуванням із клієнтами;
• програмним забезпеченням;
• технічною та проектною документацією;
• рекламою;
• присутністю в Інтернеті.

Документообіг

Відповідно до Закону всі юридичні особи, зареєстровані в Україні, повинні листуватися з органами місцевого самоврядування, державної влади, іншими  організаціями та підприємствами будь-якої форми власності (і державної, і комунальної) тільки державною мовою. Будь-які правові питання (у тому числі в нотаріальній та адвокатській діяльності) мають вирішуватись лише українською мовою. 

Забезпечення трудових відносин та спілкування з клієнтською базою

Тексти трудових договорів мають викладатися лише українською мовою. При цьому дозволяється паралельне використання перекладу. 

Спілкування із клієнтською базою

Усне спілкування з клієнтом (при безпосередньому контакті або в телефонному режимі) має починатися державною мовою. Перехід іншою мовою можливий на особисте прохання клієнта. 

Програмне забезпечення

Комп'ютерні програми, що реалізуються в Україні, повинні мати інтерфейс користувача українською та/або англійською, а також іншими офіційними мовами ЄС.  

Оформлення технічної та проектної документації

Текстові дані на упаковці товарів, а також інформація, що надається громадянам для загального ознайомлення, має бути україномовною. За наявності іншомовних варіантів тексту (наприклад, опис товарів) переклад державною мовою повинен бути ідентичним оригіналу і по суті, і за обсягом.

Реклама 

Для реклами на телебаченні та радіо використовується лише державна мова. У мас-медіа, які використовують одну з офіційних мов Євросоюзу, можлива реклама цією мовою. На повний перехід українською мовою відводиться 6 місяців.

Крім того, супровід будь-яких навчальних, культурних, розважальних та бізнес-заходів (оффлайн та онлайн) має здійснюватися державною мовою. 

За порушення Закону штрафуватимуть

Порушення нових правил взаємодії із клієнтами загрожує власникам бізнесу штрафом. Координуватиме процес Національна комісія зі стандартів державної мови. Це новий орган виконавчої влади, представники якого мають відстежувати дотримання норм використання української мови.

Контроль за виконанням норм Закону покладається на Уповноваженого із захисту державної мови. Кандидатуру Уповноваженого затверджує Кабінет Міністрів України на 5 років.

До кола обов'язків мовного омбудсмена входить:

• розгляд скарг громадян та юридичних осіб на підприємства, що порушують норми Закону;
• здійснення перевірок (на підставі отриманих скарг, а також з власної ініціативи);
• складання протоколів та застосування стягнень.

Якщо до Нацкомісії надійде скарга щодо порушення “мовного закону”, суб'єкт господарювання отримає попередження з рекомендаціями щодо необхідності виправлення ситуації. Керівництво підприємства зобов'язане буде вжити заходів щодо усунення виявленого порушення. 

Якщо протягом 30 діб з моменту реєстрації звернення порушення не буде усунуто, уповноважені особи складуть протокол та винесуть постанову про стягнення штрафу у розмірі від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А це від 5100 грн. до 6800 грн. відповідно, оскільки на початок 2021 року фіксована сума одного неоподатковуваного мінімуму доходів складає 17 грн.

Важливе уточнення: штрафуватимуть не співробітника компанії, який порушив Закон, а його організацію-роботодавця. 

Як відомо зі ЗМІ, через пандемію штат Національної комісії зі стандартів державної мови (50 осіб) ще не укомплектовано. Тож поки що у виконавчої влади недостатньо співробітників для обробки скарг, які, ймовірно, надходитимуть відразу ж після 16 січня 2020 р.

Відомо також, що починаючи з 16 липня поточного року бажаючий працевлаштуватися в органах державної влади або місцевого самоврядування, зобов'язаний буде підтвердити знання державної мови.

Закон докладно описує, де державна мова має бути пріоритетною. І практично немає сфер, яких це не торкнеться. Так чи інакше бізнесу доведеться підкоритися, ухвалити нові вимоги, забезпечивши співробітників можливостями для вдосконалення знань державної мови у своєму професійному середовищі.

Чи потрібно перекладати сайт та розсилки

Веб-сайти

Майже будь-який бізнес представлений в Інтернеті. Переважна більшість компаній, які надають послуги населенню України, мають сайти та офіційні акаунти в соцмережах. Але далеко не всі надають клієнтам текстовий контент державною мовою. 

Багатьом підприємцям доведеться серйозно зайнятися питаннями перекладу інформації, яка розміщена на інтернет-ресурсах їхніх компаній, українською мовою. При цьому існування версій веб-сторінок іноземною мовою не розглядатиметься як порушення законодавства. 

З одного боку, переклад сторінок сайту українською вимагатиме суттєвих витрат бюджету. Але додаткові сторінки — це помітніша присутність у пошуковій видачі, видимість за більшою кількістю запитів. Тобто розширення аудиторії та додатковий трафік. З погляду просування сайту наявність кількох мовних версій, як бачимо, лише у плюс.  

Не секрет, що переважна більшість сайтів є російськомовними. Контент будь-якого такого інтернет-ресурсу доведеться перекласти українською мовою та вести сайт двома мовами. Як прискорити та спростити процес? Є два варіанти: адаптувати (перекладати) тексти самотужки чи залучати до роботи фрілансерів чи представників бюро перекладів.

До речі, фахівці радять зробити текстовий контент україномовної версії сайту дещо більшим за обсягом хоча б кілька сотень символів, ніж для інших мовних версій. У такий спосіб ви виконаєте вимоги законодавства.

Чим загрожує відсутність українськомовної версії сайту 

Хороша новина в тому, що власники бізнесу мають час на те, щоб пристосуватися до нових умов. Повний перехід сайтів на україномовну версію необхідно здійснити протягом 3 років з дня набрання чинності Законом.

А якщо фізична особа (власник бізнесу) не захоче перекладати свій сайт на українську та дотримуватись вимог законодавства? У такому разі йому не уникнути фінансового покарання. Розмір штрафів, передбачених Законом, – 200-300 неоподатковуваних мінімумів (17 грн), тобто від 3400 до 5100 грн. Але накладення штрафу можливе лише після винесення першого попередження.

Інтернет-маркетинг 

Санкції почнуть застосовувати влітку наступного року. Закон передбачає, що з 16 липня 2022 р. інтерфейс комп'ютерних програм та інтернет-представництв (веб-сайти, сторінки в соцмережах) повинні мати україномовні версії. 

Веб-сайтів із власним національним доменом першого рівня (.ua) в Україні є кілька мільйонів. Логічно припустити, що першим у поле зору перевіряльників потраплять найбільші популярні портали. Тобто до інтернет-ресурсів із середнім та низьким пошуковим рейтингом черга дійде не одразу. Але чи варто чекати, щоб інтернет-користувачі чи конкуренти поскаржилися на те, що ваша компанія порушує Закон про мову, нехтуючи наявністю української версії сайту?

Email- та SMS-розсилки – це окремий випадок електронних комерційних повідомлень. Норми їх використання описані у Законі “Про електронну комерцію”. Також про них йдеться і в 30-й статті "мовного закону", яка описує правила спілкування у сфері обслуговування споживачів. Неважко здогадатися, що в ситуації, що склалася, краще, щоб тексти розсилок були україномовними. Але, натиснувши на отриманий заклик до дії, користувач може потрапити і на російськомовну сторінку сайту, що не буде порушенням закону. Принаймні у перехідний період. 

І все ж таки з питань мовної версії реклами поки немає чіткого керівництва до дії. Digital-сферу закон торкнувся опосередковано. На думку експертів, текст реклами є обов'язковим  має бути українською, якщо:

• вона розміщується на сайті з українською доменом (.ua) або розповсюджується через такий сайт;
• таргет орієнтований лише на українську ЦА; 
• рекламодавець чи розповсюджувач рекламних повідомлень зареєстровано в Україні. 

Тобто теоретично жорстких вимог перекладу всіх рекламних інтернет-комунікацій державною мовою поки що немає. Однак є норми законів "Про електронну комерцію", "Про рекламу"  та власне “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, згідно з якими електронні комерційні повідомлення, що поширюються від імені суб'єкта електронної комерції, мають бути державною мовою.

Що важливо знати українським представникам малого та середнього бізнесу

Отже, підсумуємо: у зв'язку з набранням чинності новим Законом всі сайти та додатки повинні будуть підтримувати як мінімум дві мовні версії. Необхідно витратити час і гроші на переклад інтерфейсу користувача. 

У цьому необхідно забезпечити замовнику можливість вибору варіанта мови текстового спілкування. Тобто маркетологи доведеться відстежувати, якій мові клієнт віддав перевагу при оформленні замовлення та оформленні підписки на email-розсилку — і саме в такій мовній версії надсилати йому листи та повідомлення. 

А щоб не порушувати Закон, варто заздалегідь оновити текст договору публічної оферти, де чітко прописати визначення різних видів розсилок та спілкування з клієнтами.