Таргетовану рекламу в Інтернеті заборонять?

Дедалі частіше з'являється інформація про законодавчі ініціативи, спрямовані на припинення практики онлайн-платформ, пов'язаної зі збиранням та накопиченням особистих даних користувачів для забезпечення націлення реклами.

У європейських країнах та США тема механізмів регулювання інтернет-реклами обговорюється на найвищому рівні. Про це ми розповімо в нашій статті.

Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Twitter або Instagramщоб нічого не пропустити!

Європа

24 січня 2022 року в Європарламенті більшістю голосів схвалено законопроект, що стосується використання в Мережі таргетованої реклами.

Якщо депутати ЄП його ухвалять, на законодавчому рівні буде накладено заборону використання інтернет-платформами особистих даних користувачів для формування таргетованої реклами.

У законодавчому реченні прописано процедуру відмови користувачів від націлювання, але із збереженням доступу до онлайн-платформи.

Суть цієї законодавчої ініціативи – боротьба з агресивною інтернет-рекламою та розміщенням у Мережі незаконного контенту.

Простіше кажучи, європейські законодавці мають намір повністю змінити систему націлювання за рахунок суттєвого обмеження збору даних про споживача.

Що саме заборонять?

Майбутній Закон про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA) має намір заборонити великим інтернет-платформам (Google, Meta, Amazon, Apple, Microsoft та ін.) налаштовувати показ оголошень з урахуванням даних про:

• релігійних переконаннях;
• сексуальної орієнтації;
• расової та національної приналежності;
• та низці інших конфіденційних характеристик інтернет-користувачів. 

Крім цього, законопроект містить повна заборона націлювання з даними неповнолітніх інтернет-користувачів. 

Також онлайн-платформам мають намір заборонити використання будь-яких маніпулятивних тактик впливу на аудиторію.

Йдеться про так звані “темні шаблони”, що дозволяють незаконно (приховано) збирати дані про користувачів.

Що це дає користувачам?

Коли/якщо нововведення набудуть законної сили, вони забезпечать користувачів можливістю видаляти нелегальний інтернет-контент.

І якщо якась платформа порушить правила, людина матиме право вимагати грошову компенсацію. 

У разі схвалення законопроекту його положення почнуть діяти з січня 2023 року. За порушення норм закону передбачено штраф у розмірі 6% виручки.

США

Законотворча активність спостерігається і на батьківщині більшості цифрових гігантів у Сполучених Штатах. Наприкінці 2021 року було представлено проект Закону про правосуддя проти шкідливих алгоритмів (Justice Against Malicious Algorithms Act).

Документ ініціює заборону практично будь-яке використання націлення цифрової реклами платформами Meta, Google та ін.

У списку винятків — лише географічне націлення (з урахуванням адміністративно-територіальної одиниці (муніципалітету), де проживає користувач).

Документ відправлено на розгляд до Палати представників та Сенату США.

Контекстного націлення зміни не торкнуться

Заборона на рекламу, засновану на онлайн-контенті (змісті веб-сторінки), з яким взаємодіяв користувач, вводити не мають наміру. Механізми використання контекстної реклами не зміняться.

Наскільки постраждає індустрія онлайн-реклами?

Якщо закон буде прийнято, він радикально змінить всю індустрію онлайн-реклами та суттєво вплине на бізнес-моделі  інтернет-монополістів - Meta та Google. 

На думку деяких експертів, такий закон "зробить рекламу менш точною і дорожчою". Представники digital-бізнесу побоюються, що під ударом може бути онлайн-ретейл і нова креативна (блогерська) економіка (creator economy).

На думку Interactive Advertising Bureau (IAB), заборона персоналізованої реклами може знищити національний ринок інтернет-реклами та позбавити роботи 17 млн ​​осіб.

Хто здійснюватиме контроль?

Згідно із законопроектом, за дотриманням нових правил націлення спостерігатимуть представники Федеральної торгової комісії США (Federal Trade Commission, FTC) та генеральні прокурори штатів.

Якщо Meta або Google порушать новий закон, користувачі матимуть змогу подати на них до суду. Розмір передбаченої компенсації за кожне порушення – до $5000.

Якщо закон ухвалять, платформи будуть зобов'язані повідомляти користувача про можливість відмовитися від використання «непрозорих» алгоритмів. 

Більше того, передбачено, що протягом 12 місяців від дня публікації закону платформи мають створити технічні можливості для користувачів відвідувати (на вибір) прийнятну версію:

• без рекомендаційних алгоритмів;
• із рекомендаційними алгоритмами.

А також можливість оперативно перемикатися між двома різними версіями онлайн-платформи.

Почалися помітні рухи у цьому напрямі та у Росії. Обговорюються ініціативи щодо регламентування роботи алгоритмів діджитал-сервісів. Наприклад, в одному з законопроектів, що розробляються, розглядається можливість відключення рекомендаційних алгоритмів соцмереж і відеохостингів.

Висновок 

Якщо вищезазначені законопроекти будуть схвалені і закони набудуть чинності, у майбутньому реклама в мережі Інтернет має стати прозорішою: люди будуть проінформовані, яку інформацію про них збирають і з якою метою.

Для інтернет-користувачів це безумовний плюс. Важливо мати можливість взаємодіяти з інтернет-платформами без маніпуляцій з їхнього боку та осмислено визначати, які дані той чи інший сервіс має право використовувати.

Але як позначиться скасування націлення рекламної промисловості? Які фінансові збитки очікують представників малого бізнесу, які використовують рекламу на основі даних просування своїх товарів та послуг?

Представникам галузі залишається лише міцно тримати руку на пульсі та сучасного онлайн-ринку та тримати в розумі необхідність можливих змін маркетингової стратегії.

Незмінним поки що залишається головне: ефективним інструментом для просування бізнесу, як і раніше, є сайт. У нас ви можете знайти відповідний домен та надійний хостинг.